vijna

Московія готує «десятирічну економіку війни»: що стоїть за новою держпрограмою озброєнь 2027–2036

Кремль офіційно переходить від «тимчасової СВО» до довгого, структурного переозброєння. Нова держпрограма озброєнь на 2027–2036 роки, про яку Путін прозвітував на нараді уряду, — це спроба зафіксувати нинішній воєнний режим як норму для російської економіки й суспільства, а не як тимчасовий кризовий стан.

📈Озвучені цифри зростання виробництва показують масштаб цього повороту: бронетехніка +2,2 раза, БМП/БТР +3,7, літаки +4,6, автотехніка +5,7, реактивна артилерія майже ×10, РЕБ і зв’язок ×12,5, засоби індивідуального захисту ×18, боєприпаси та «засоби ураження» — понад ×22 до рівня 2022 року.

➡️Це не стільки про «ривок промисловості», скільки про наслідки переведення значної частини економіки в режим воєнного мобілізаційного конвеєра: спрощені ТТХ, зняття «цивільних обмежень», ручний розподіл ресурсів, масове залучення регіональних підприємств у кооперацію навколо ОПК.

➡️Другий шар — політичний. Через програму на 10 років Кремль формалізує нову модель внутрішньої лояльності: оборонка й силовики отримують гарантований довгостроковий потік замовлень, регіони — участь у підрядах, еліти — доступ до стабільних «воєнних» рент.

➡️Третій вимір — технологічний. Наголос на автоматизації, штучному інтелекті, зниженні собівартості та «нових матеріалах» прямо випливає з досвіду війни проти України: Кремль робить ставку на дешеві масові засоби ураження (боєприпаси, РСЗВ, дрони, FPV), посилення РЕБ та розвідки, а не на штучні «вітринні» платформи.

❗️Москва планує довгий період змагання із Заходом на виснаження, розраховуючи на те, що її воєнно-промислова машина зможе довше підтримувати високий темп випуску «заліза» й боєприпасів.

🇷🇺💪Russia is preparing a “ten-year war economy”: what is behind the new state armaments program 2027–2036

The Kremlin is officially moving from “temporary SVO” to long-term, structural rearmament. The new state armaments program for 2027–2036, which Putin reported on at a government meeting, is an attempt to fix the current war regime as the norm for the Russian economy and society, and not as a temporary crisis state.

📈The announced production growth figures show the scale of this turn: armored vehicles +2.2 times, infantry fighting vehicles / armored personnel carriers +3.7, aircraft +4.6, automotive equipment +5.7, rocket artillery almost ×10, electronic warfare and communications ×12.5, personal protective equipment ×18, ammunition and “means of destruction” — more than ×22 to the level of 2022.

➡️This is not so much about the “industrial breakthrough” as about the consequences of transferring a significant part of the economy to the military mobilization conveyor regime: simplified performance characteristics, removal of “civilian restrictions”, manual distribution of resources, massive involvement of regional enterprises in cooperation around the defense industry.

➡️The second layer is political. Through the 10-year program, the Kremlin formalizes a new model of internal loyalty: the defense industry and security forces receive a guaranteed long-term flow of orders, regions - participation in contracts, elites - access to stable “military” rents.

➡️The third dimension is technological. The emphasis on automation, artificial intelligence, cost reduction and “new materials” directly follows from the experience of the war against Ukraine: the Kremlin is betting on cheap means of mass destruction (ammunition, MLRS, drones, FPV), strengthening electronic warfare and intelligence, and not on artificial “showcase” platforms.

❗️Moscow is planning a long period of attrition with the West, counting on its military-industrial machine to be able to maintain a high rate of production of "hardware" and ammunition for a longer period.

© 🔫CGTAnalytics

На стартову сторінку